«Всеволод Зіновійович Нестайко – дітям»

    30 січня народився Всеволод Зіновійович Нестайко – найпопулярніший український письменник, класик сучасної української дитячої літератури, на книгах якого виросло кілька поколінь читачів. Його твори, повні щирості і мудрості, можна відкривати для себе на будь-якому етапі життя. В них розповідається про найважливіше, що вважається головним в усі часи – дружбу, кохання, справедливість і добро. За 55 років літературної діяльності письменник видав близько сорока книг, розповідей, казок, повістей і п’єс.

    Критики називали Нестайка гумористом і веселуном. Справді, його твори допомагали читачам . Нестайко створив країну сонячного добра. Нестайко казав, що був би щасливим, коли б хоч одна дитина, прочитавши його книжки, перестала відчувати страх і самотність. «Найбільшою нагородою для мене були визнання деяких читачів, що коли вони хворіють, то беруть з полиці «Тореадорів…» і перечитують.
Заради цього варто жити на світі.

  З нагоди 90 річниці від дня народження дитячого письменника у Вишеньківській бібліотеці відкрито виставку – ювілей  «Всеволод Зіновійович Нестайко – дітям»

Немеркнучі Крути

    29 січня – День пам’яті героїв Крут. Український народ щороку вшановує пам’ять молодих борців за волю, полеглих під залізничною станцією Крути. Ця битва, стала символом героїзму та відданості Українській державі й національній ідеї, а її дата – 29 січня 1918 року – днем національної трагедії.

   Трагічна загибель у 1918 році студентського куреня під Крутами у боротьбі за незалежну Україну стала для багатьох поколінь символом патріотизму та жертовності.

     Вшановуючи пам'ять героїв Крут у Вишеньківській сільській бібліотеці відкрито тематичну полицю "Немеркнучі Крути»

Бажаючі мали змогу переглянути документальний фільм  « І сум, і біль, і вічна слава»

Заходи  присвячуються тим, хто загинув в боротьбі за волю і кращу долю України.

Ідеал справжньої Доброти

   Гулак – Артемовський  Петро Петрович  український пост, просвітник.

Був високоосвіченою людиною, володів польською і французькою мовами, цікавився просвітницькими ідеями, інтенсивно займався науковою роботою.

     В історію української культури увійшов насамперед як талановитий продовжувач народних бурлескних традицій і реалістичних тенденцій, започаткованих І. Котляревським. Він заклав основи нової байки, дав перші зразки романтичної балади, збагатив літературну мову, показав приклад майстерного віршування.

   На жаль, не все, написане П. Гулаком-Артемовським, має однакову художню цінність, однак у скрижалях нашої культури він утвердився як палкий захисник української літературної мови, діяч просвітительського реалізму, майстер художнього слова, один з найвизначніших попередників Т. Шевченка. Помер 13 жовтня 1865 р. у Харкові.

    До 230 – ї річниці від дня народження .П.П Гулака – Артемовського  Вишеньквська сільська бібліотека відкрила виставку – портрет, де користувачі мають змогу довідатися про життєвий та творчий шлях українського просвітника.

Голокост - шрам на серці людства

   Голокост – всього одне лиш слово,

  Та його сенс – пекучий болі жар,               

  Вбивали всіх! …старого і малого,

  Мало хто життя порятував...

   27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту,  події, пов’язані з великими людськими втратами.

   З приводу Дня пам'яті жертв Голокосту у Вишеньківській  сільській бібліотеці  відкрито книжково - інформаційну виставку  «Голокост - шрам на серці людства»

    Користувачі бібліотеки  мали змогу ознайомитися з фактами, які увійшли в історію, як трагедія ХХ століття та всю глибину трагізму приречених на смерть людей.

Співуча душа Мврусі Чурай

          З біографічного нарису "Маруся Чурай, малоросійська співачка"

Марусю традиційно називають "дівчиною з легенди", оскільки реальність її існування документально не підтверджується. ЇЇ образ  склався під впливом літературних творів ХІХ — ХХ сторіччя (балад, поем, драм, повістей, романів українською, польською та російською мовами), створених на основі народних оповідань.

Жила  Маруся  Чурай в Полтаві приблизно у 1625 — 1650-х рр.

Цій легендарній жінці приписують авторство близько 40 пісень. Серед них найвідоміші: "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці", "Засвистали козаченьки", "Віють вітри, віють буйні...", "Сидить голуб на березі", "Зелененький барвіночку", "Нагороді верба рясна", "Котилися вози з гори" та інші. Ці пісні досі живуть у народі й користуються великою любов'ю і популярністю.

   З нагоди відзначення 395 – ї річниці від дня народження Марусі Чурай у Вишеньківській бібліотеці відкрито виставку – портрет, з метою ознайомлення користувачів з народною творчістю минулого століття.

Соборна та єдина наша ненька Україна

      22 січня 1919 року збулась споконвічна мрія мільйонів українців – об’днались століттями відiрванi одна від одної частини єдиної України, Захiдноукраїнська Народна Республiка i Надднiпрянська Велика Україна. Цей день увійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України.

  До Дня Соборності та Свободи України у Вишеньківській  бібліотеці відкрито  тематичну поличку «Соборна та єдина наша ненька Україна»"

Користувачі мають змогу ознайомитися з літературою, в якій висвітлюються історико - правові передумови злуки УНР та ЗУНР,  переглянути періодичні видання, які містять  публікації щодо Дня Соборності України.

   В Інтернет – центрі бібліотеки пройшов перегляд документального кіно «Сила єднання України».

Защедруймо нашій господині – славній Україні

  18 січня  у с. Куманівці Хмільницького району пройшов  третій районний фестиваль колядок та щедрівок "Защедруймо нашій господині – славній Україні», в якому працівники культури  Вишеньківської територіальної громади  прийняли активну участь.