Зроніть сльозу.
Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом,
а не наодинці.
Зроніть сльозу
за тими, хто не зріс,
Що мали зватись
гордо — українці.
Вкотре за
останні десятиліття широка українська громадськість повертається до
найтрагічнішої сторінки нашої історії - Голодомору 1932 - 1933 років.
Про страшні часи геноциду та знищення українського
народу розповідає виставка – факт "Невиплакані сльози України", відкрита у Вишеньківській
сільській бібліотеці.
На
сільському кладовищі, біля пам’ятного
знаку «Невинно убієнним», отець Ігор відслужив поминальну панахиду. У заході
взяли участь церковна громада, учнівський та педагогічний колектив місцевої
школи, працівники культури та громадськість села.
Немає коментарів:
Дописати коментар