Многії літа

    Народна мудрість каже, що в житті потрібно зробити три речі: збудувати дім, посадити дерево та виростити дітей. А на рахунку цієї поважної в селі людини , краєзнавця, активіста, історика, автора книг про наше село Вишенька, колишнього голови ветеранської організації, Михайла Порфировича Криворучка,  не перерахувати.  Багато  зроблено для села за його допомогою та з його ініціативи. До вісімдесяти років був в русі та турботі про село і його мешканців.  Сьогодні Михайлу Порфировичу – 83.  Зараз вже відпочиває від роботи, але все ж переймається проблемами села.

   З побажаннями здоров’я та многії літа  вітали іменинника члени виконкому Вишеньківської сільської ради, працівники культури, голова ветеранської організації, сусіди та рідні.

Згадаймо юність,що горіла в Крутах

 

      Прийшли під Крути тільки триста,
Спартанський дух, немов воскрес.
Упали, як у осінь листя,
Тілами вкрили сніг увесь.

Сусід північний - брат чи ворог?
Втоптав у сніг усі стяги,
А вітер ніс на Київ порох
І дим неволі навкруги…

 

 29 січня 2016 року виповнюється 98 років з часу бою на станції Крути між військовими підрозділами Української Народної Республіки та російською більшовицькою армією під командуванням М. Муравйова. Бій під Крутами був одним з етапів неоголошеної війни Радянської влади проти незалежної України у 1917-1920 роках, саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність.       Про події тих далеких років розповідає інформаційна виставка «Згадаймо юність, що горіла в Крутах"що відкрита у сільській бібліотеці . Особливістю бою під Крутами є те, що в ньому на захист Української Народної Республіки стали київські студенти, гімназисти та юнаки військової школи супроти ворога, який мав багаторазову чисельну перевагу.
     Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава.

Життя поета в його віршах

“Не чіпайте моєї Вкраїни!
Хай, по-вашому, вмерла вона.
Скажіть: нащо ці ваші знущання і кпини?
Не чіпайте - прошу вас - моєї Вкраїни:
Тільки ж це моя втіха одна!»

Павло Тичина, 28.10.1911 р.

    Поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, меценат, художник, музикант, диригент, науковець, поліглот, що залишив переклади з 39 мов світу, диригент і фольклорист, залюблений у рідну мову і рідний край – таким залишився  Павло Тичина в історії України.

   Для  вшанування пам'яті Павла Григоровича Тичини, у Вишеньківській сільській бібліотеці  відкрито книжково - ілюстративну виставку "Життя поета в його віршах", приурочену 125 річниці від дня народження поета.

   Користувачі бібліотеки мали можливість  ознайомитися з біографією Павла Григоровича Тичини, з його життєвим та творчим шляхом,  світлинами з Київського літературно - меморіального музею - квартири,  чия складна доля є дуже характерною для першої половини XX століття.

Соборна та єдина наша ненька Україна

 Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
І нам твою історію творить!

      День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української  Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

    До Дня Соборності та Свободи України у бібліотеці  організовано ілюстровано – інформаційну виставку«Соборна та єдина наша ненька Україна"

  Користувачі мали можливість ознайомитися з літературою, в якій висвітлюється  історико-правові передумови злуки УНР та ЗУНР, універсалом директорії УКР, переглянути періодичні видання, які містять  публікації щодо Дня Соборності України.

Хрещенські купання у Вишеньці

        Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на Йордані.

         Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

       В цей день у всіх містах і селах святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду. Проте ця думка є помилковою, оскільки не завжди у воду занурюють срібний хрест, а використовують дерев'яний чи з будь-якого металу, а вода все одно роками не псується. 

     У Вишеньці розпочалося свято з освячення води, яке провів настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці отець Ігор. Він зазначив , що вода від сьогодні стає цілющою і цілий рік дарує  людям здоров’я, захищає від лиха, а також побажав усім Божого благословення та духовного очищення.

    Після освяченння води,  за традицією,  вишеньчани прийшли  на ставок до ополонки, щоб скупатися у хрещенській воді.  Пірнали і дорослі і підлітки.

«Після купання тіло ніби нагрівається й пашить, а найтепліше стає у босі ноги, в які навіть і на снігу нехолодно», розповідають учасники зимової купелі.

Біла зимонька прийшла - саньми свята привезла

 

У Вертепі на сіні Христося Рождає,

Хай разом з зорею до Вас завітає,

Хай ласки зсилає, достатку в житті,

Веселих Вам свят і смачної куті!

   Одне з найтепліших для душі родинних свят в Україні - це Різдво. Водночас Різдво та Пасха — два найвеличніших християнських свята. Люди радіють народженню Спасителя, Ісуса Христа.

   Щоб вшанувати Христа, який своєю смертю врятував людство, християни кожного року святкують його народження. У Святвечір люди збираються біля ялинки та куштують святкову кутю.

  Зазвичай Різдво в Україні - це родинне свято. Цього дня навідують близьких родичів, вшановують померлих предків, згадують хресних батьків. А молодь та діти йдуть колядувати та розігрувати вертеп, тобто традиційну різдвяну виставу.

    З колядками та театралізованим Різдвяним дійством і вітали  вишеньчан  колядники з матушкою Світланою, розігруючи  святковий вертеп.

Журавка з подільського жита

   Кожна дитина любить свою домівку, батьків, братиків і сестричок. Патріотичного змісту вірші Ганни Чубач вчать дітей любити й свою велику домівку – Україну.

    Легкі для сприйняття і запам’ятовування вірші про столицю України, про Дніпро, про державні символи, про красу регіонів України розвивають у дітей любов і повагу до рідного краю.

   З цією метою в Вишеньківській  бібліотеці  з 04 – 10. 01.2016 року відкрита книжкова виставка  «Журавка з подільського жита» приурочена  75-річчю від дня народження української поетеси Ганни Чубач.