Безсмертна слава у віках

               П’ять років тому в календарі з’явилася ще одна пам’ятна дата, встановлена указом глави держави «з метою вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу в Другій світовій війні». Відтоді 28 жовтня відзначаємо як День визволення України від фашистських загарбників. Того осіннього дня у далекому вже 1944 – му відлунали останні залпи Великої Вітчизняної війни на території України, бої за визволення якої тривали понад півтора року.

       З метою гідного вшанування пам’яті визволителів  у  сільській бібліотеці представлена виставка-панорама «Безсмертна слава у віках», матеріали якої узагальнюють важкий шлях героїчного визволення України сімдесят  один рік  тому.

Чародій лірики

“Ти весь у слові, як у сповитові,

З колиски до калини при горбі…
І вже коли ти похитнувсь у слові,
Вважай, що похитнувся у собі?”
Б. Олійник.

      Твори Бориса Олійника, за словами О.Гончара, «позначають творчі звершення того бурхливого, щедро обдарованого покоління, яке разом із старшими письменниками забезпечило українській літературі довготривале і нині цілком почесне місце».

    У книгах письменника розкривається індивідуальний, глибоко одухотворений світ нашого сучасника, який у складних протиріччях буденності настійно відшукує джерела людськості і суспільного поступу. Поета не приваблює надмірна монументальність і помпезність, він залишається у колі звичайних людських подій і фактів, таких безумовних моральних цінностей, як Батьківщина, Мати, Земля, Хліб..., він глибоко переживає плинність і минущість людського віку, осмислює іноді болючі в своїй основі зв’язки між поколіннями. Але в цей, здавалось би, не прикрашений поетичними принадами світ, може легко увійти сивий юнак з перебитим крилом і стати не тільки реальним символом – протестом проти підлоти і жорстокості.

     Визначні риси творчості Б.Олійника – громадський неспокій, патріотизм, турбота про долю рідного народу – про його “хліб і пісню”.

    До відзначення 80 – річчя від дня народження Бориса Олійника  у Вишеньківській  сільській бібліотеці  відкрито книжкову поличку.

"Козаччина - подих часу"

Як вогонь безсмертний у віках не згас,

Так козацька слава у нас.
Бо ж нашому роду нема переводу,
Хай пісня єднає коріння святі.
Дай, Боже, нам віри і братнюю згоду,
На довгії роки, на вічні віки.

         13 років поспіль Україна відзначає День українського козацтва, який збігається ще з одним із найвеличніших християнських свят — Покрови Пречистої Богородиці.

         Народ будь-якої країни береже спогади про власне минуле, пишається своєю історією, а козацтво відіграло вирішальну роль в становленні нашої держави.

         Саме до цього свята у Вишеньківській бібліотеці відкрито виставку – панораму. “Козаччина — подих часу”. В матеріалах виставки згадується  звитяжна історія славного українського козацтва, розповіді про козацький рід, його ватажків та наведені цікаві факти з життя козаків, а саме про їхні звичаї, обряди та життя на Січі.

 А також,  користувачі бібліотеки мали змогу в Інтернет – центрі віртуально подорожувати гетьманськими столицями та козацькими шляхами.

                  

 

                  

"Є професія на світі - серце віддавати дітям"

Учитель – це наша совість,

Взірець у житті єдиний.

Без нього життєва повість

Не пишеться у людини

Один раз на рік наближається день, коли ми вимовляємо  слово «учитель», згадуючи при цьому не контрольну роботу, тематичне опитування чи підсумкову атестацію, а квіти і добрий настрій.

  До відзначення Дня учителя  у Вишеньківській сільській бібліотеці пройшов тематичний перегляд періодичних видань.

"Сергій Єсенін: тріумф творчості і трагедія життя"

    3 жовтня 2015 р. у Вишеньківській сільській бібліотеці пройшла виставка – портрет до 120-ї річниці від дня народження Сергія Єсеніна                                “Сергій Єсенін: тріумф творчості і трагедія життя”.

 Мабуть, немає людини, яка б була байдужою до поезії С. Єсеніна. Читаючи вірші поета, я пригадую пахучий запах сіна, тихі заводі з білими ліліями і жовтим лататтям... Але особливо подобалась Єсеніну біла береза. Цей образ невіддільний від російського пейзажу: вони стоять, як великі свічки, віддзеркалюючись у воді, в "лунных перьях серебра". У вірші "С добрым утром! " Єсенін створив новий образ берізки - уособлення юної, красивої дівчини.

 У поезії Єсеніна ми бачимо природу у всі пори року: зимою в пуховому срібному наряді; весною і літом "в зеленой прическе"; восени - в золоті падаючого листя

Природа, село, батьківщина втілювали для нього почуття прекрасного, тому й називали Єсеніна співцем землі рязанської.

       Одна зі сторінок С.Єсеніна пов’язана з його цікавістю до української літератури, а саме творів Тараса Шевченка. 1922 р. поет відвідав Харків, згодом шевченківські місця і навіть переклав кілька Шевченкових віршів російською.

 Єсенін майже не писав віршів для дітей, але його твори доступні всім: і дорослим, і дітям.

Нехай не ранять Вас літа, а старість буде золота.

   

    В Міжнародний день людей похилого віку, який відзначається 1 жовтня, завідуюча клубом  Юлія Іщук та завідуюча бібліотекою Наталія Гуменюк  завітали в гості до подружжя Криворучків,в яких за плечима вже вісім десятків прожитого віку, щоб привітати їх з святом.