Вогонь скорботи в серці на віки

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом а не на одинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо – українці.

На підвіконні палахтить

Скорботи полум’я священне –

То свічка пам’яті горить

За всіх безвинно убієнних…

Говоримо сьогодні, пам’ятаємо завжди

 

Сьогодні у нас був плідний день.

Я завітала до Вишеньківського ліцею.

Разом з шкільним бібліотекарем Євгенією Бойко провели з учнями годину скорботи «Говоримо сьогодні, пам’ятаємо завжди», приурочену 90 річчю геноциду в Україні.

  З учнями 5 і 6 класів робили ангелів пам’яті, щоб в День Скорботи віднести їх до пам’ятного знаку «Убієнним голодом»»,  на знак пам’яті про тих, кого забрав страшний голод.

Пам’яті загиблих будемо гідні

 

   

Десять років тому, у ці холодні листопадівські дні наша країна піднялася  на захист своєї гідності та свободи. Ціною власного життя виборювалася незалежність України.

  Кожний з нас має усвідомити, за що боролися учасники Революції Гідності і заради  чого  пожертвували своїм життя Небесна Сотня.

  Вшановуючи пам'ять борців Революції Гідності у бібліотеці відкрито тематичну виставку «Пам’яті загиблих будемо гідні» та пройшов перегляд документального кіно «Палаюча зима»

Чи легко бути толерантним?

 

16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, оскільки у 1995 році держави – члени ООН ухвалили Декларацію принципів терпимості.

   Що ж таке толерантність? На мою думку толерантність – це спілкування і свобода думки, совісті і переконань, вміння поважати думку інших, не висміювати співрозмовника, не принижувати, вміти розрадити і підтримати.

   Чому важливо бути толерантним? Чи під силу кожному бути толерантним  в умовах сьогоднішніх подій? Як виховувати в собі толерантне ставлення до інших?

   На ці, та багато інших запитань можна знайти відповідь, відвідавши інформаційно – ілюстративну виставку у нашій бібліотеці.

Ріка нашої пам'яті

 

    До Дня визволення України від німецько – фашистських загарбників у Вишеньківській бібліотеці відкрита  книжково – ілюстративна  виставка  «Ріка нашої пам’яті»

Тих днів не змовкне слава вічна.

 

28 жовтня 1944 року було звільнено нашу неньку Україну від німецько  - фашистських загарбників. 79 років тому, наш знесилений, змучений війною народ чекав перемоги як і сьогодні чекаємо її ми.

   Прийшла довгоочікувана  перемога у 1944 . прийде і сьогодні, бо наша українська нація терпляча, сильна, нескорена і непереможна.

   Біля пам’ятника визволителям зібралися сьогодні небайдужі, щоб віддати  шану тим, хто ціною власного життя дарував нам мир того далекого 1944, тим, хто сьогодні боронить нашу неньку Україну, віддаючи найдорожче, своє молоде життя..

  Хвилиною мовчання та покладанням квітів вшанували подвиг захисників України на всіх етапах боротьби за незалежність і територіальну цілісність нашої  країни.

Мова наша калинова.

     

    Святкування Дня української писемності та мови 9 листопада ( 27 жовтня) не випадкове, адже саме цього дня православна церква вшановує пам’ять Преподобного Нестора-літописця. Він у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Молитвою юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Головним його послухом у монастирі була книжкова справа, яка стала змістом життя Нестора, а досвід людства продовж тисячоліть доводить, що мова об’єднує народи  в нації і зміцнює державу.

  До відзначення свята у Вишеньківській бібліотеці відкрито тематичну виставку.