Ці трагічні тридцять... чорні.

 Без могил, без хрестів - прямо в ями,
Не десятки - мільйони лягли.
Вбиті голодом тяжким краяни,
Під барвінком прихисток знайшли.

Книжкова виставка в бібліотеці

Пригадаймо. брати, убієнних,
Хоч на проводи ставмо свічу,
Хай нам світить у душі огненно
Ця трагедія болю й плачу.

І дарма диктатура кривава
Так ховала архіви й сліди,
Над народом жахлива розправа
Затаврована вже назавжди!

М.Дорош "Голод"

   У суботу, 24 листопада, в Україні День Великої Скорботи - День пам'яті жертв Голодомору і політичних репресій. Саме на передзим'я 1932 року стратегами Кремля було визначено найбільш масований за масштабами і найкривавіший за наслідками, великий сталінський удар по українському селянству.  Менше року лютувало по Україні винищувальне голодоморне цунамі.  У поспіхом виритих братських могилах опинилися мільйони українських хліборобів і хліборобських дітей. Нищення голодом годувальника держави - що може бути аморальнішим і цинічнішим. Але такою була цілеспрямована , заздалегідь визначена державна політика: нищився український дух, нищилася воля до самостійності, нищився хліборобський рід - голодом нищили всю Україну. Було заборонено навіть пам'ять про всеукраїнську трагедію.  Але світ знав, український люд пам'ятав, лиш поминав убієних голодом мовчки.


Скорботна хвилина мовчання