вівторок, 25 червня 2013 р.

Як довго ця війна тривала


 І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.

 
           Страшне слово „війна" увірвалося в життя людей. Затамувавши подих, слухали вони урядове повідомлення про напад фашистської Німеччини. Важко передати, якою трагедією для них був перший день війни. Усіх охопило пронизливо-щемливе почуття тривоги за свою Вітчизну, за життя рідних і близьких, над якими нависла смертельна небезпека. Але і в ті червневі дні всі вірили, що ворог буде розбитий, а перемога буде за нами.
       Історію найкривавішої в історії людства війни зафіксовано у наукових працях, архівних і музейних документах, фотографіях, плакатах воєнного і повоєнного часів, у спогадах учасників, а також відтворено у художніх, літературних творах, кінострічках. На честь героїв споруджено пам'ятники та обеліски.
   Сьогодні вже мало залишилося у живих тих, хто зі зброєю у руках захищав тоді нашу країну. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше. Та всі, хто здобував Перемогу, навічно залишаться у вдячній пам'яті нащадків, а спомин про них передаватиметься з покоління в покоління.

   

      З нагоди відзначення Дня скорботи і вшанування пам`яті жертв війни в Україні, в селі Вишенька, 22 червня проведено урочисто-поминальні заходи з зазначеної тематики. Було приспущено Державний Прапор України із чорними стрічками на будівлі сільської ради, покладено вінки та квіти до пам'ятника односельчанам, які не повернулися з війни.
Хвилиною мовчання вшановано пам’ять за загиблими.

     Безсмертному подвигу, ратній звитязі рядових бійців і командирів, партизанів і підпільників, відомих воєначальників, учасників Руху Опору за межами Батьківщини, усім тим, хто в червні 1941 року піднявся на священний бій з фашистами, а також тим, хто кував перемогу в тилу, працюючи на заводах і фабриках, у наукових установах, на ланах і фермах, хто не скорився і загинув у концентраційних таборах присвячена виставка-пам'ять „Як довго ця війна тривала", що діє у Вишеньківській сільській бібліотеці.


1 коментар:

  1. Спасибі за память та шану наших дідів та батьків.
    Вдячні односельчани.

    ВідповістиВидалити