понеділок, 25 листопада 2013 р.

Не плач, Україно, це більше не повториться.


Перегляд літератури
Пригадай, Україно, ХХ століття своє…

Дві трійки фатальні, як символ ненависті й горя.

Цей рік 33-ій ще й досі у серці пече

Якимось несказанним і вічно страждаючим болем

   Так уже, на жаль, повелося, що в історії нашої країни вікопомних дат із чорними і трагічними позначками вистачає. Серед них голодомор 32-33рр.

    Голодомор став національною катастрофою. В 1932 році щогодини помирала 1тис. чоловік, щодоби – 25тис. Пік припав на весну 33-го. 11тис.українських сіл опустіли.


Учні читають спогади очевидців.


   Жертв голодомору в Україні поминають в багатьох країнах світу. В підтвердження цього в Ізраїлі стартував міжнародний художній проект „Україна пам’ятає – світ признає». Ця акція пройде по 15 країнах світу, включаючи Канаду, Німеччину, США, Іспанію, Чехію, Бельгію, Швейцарію... Акція спрямована не тільки політичним колам, мистецькій еліті, але й широкій громадськості держав, що виступають традиційними партнерами України, підтримують її зовнішньополітичний курс і, у багатьох випадках, відстоюють інтереси нашої держави в світі.

   Над померлими від голоду ніхто не читав молитов, не відправляв панахид; часто ті, хто відвозив покійників на цвинтар, заздрили їм, бо їхні муки вже скінчилися і настав вічний спочинок.

   Минули десятиліття, і лише тепер починаємо дізнаватися правду про страшні події 1932-1933рр. – про голодомор на Україні. Тільки наприкінці 80-х – у 90-х рр. 20-го століття про голодомор з’явилися наукові статті, спогади очевидців, про нього заговорили в пресі; складено мартиролог жертв голодомору. Сьогодні люди оповідають страшні події тих років.
                                                                                       

   Ми маємо ще й ще раз говорити про цю страхітливу трагедію, щоб слова глибокої скорботи не лише дійшли до свідомості кожного, а й увійшли у його серце.

В зв'язку з цією подією у Вишеньківській школі  відбувся відкритий урок "Не плач, Україно, це більше не повториться", який підготувала та провела вчитель історії Пацалюк Т.В.з участю зав. шкільною бібліотекою Бойко Є.С., зав. сільською бібліотекою Гуменюк Н.М.,  зав. клубом Іщук Ю.М, фахівець соціальної роботи Кулик О.С. та учнів старших класів.
    Учні 9 - 11 х класів: Бобела Артур, Мединський Юрій, Міщук Оксана, Яворська Катерина,Штоюнда Марія, Климнюк Руслана, Яковлєв Юрій читали спогади очевидців тих страшних років та вірші М. Дороша і  Є. Козюка.

В ролі Матері - України була Кулик Богдана.
 На відкритому уроці  був представлений перегляд літератури щодо голодомору 1932 - 33 років, який організувала зав. бібліотекою Гуменюк Н.М.
 Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять убієнних голодом.
Мати - Україна
  На сільському кладовищі, біля пам'ятника жертвам голодомору, Отець Іван, настоятель Вишеньківського храму провів богослужіння. Учасники мітингу - реквієм  поклали до підніжжя кошики та квіти.

Хвилина мовчання



Богослужіння біля пам'ятника "Уьієнним голодом"



На підвіконні палахтить
                                                                                
Скорботи полум’я священне –

То свічка пам’яті горить

За всіх безвинно убієнних.

Мій розум навіть не збагне

Страшної люті сталінізму,

Що катував своїх людей,

Це ще жахливіше фашизму!

1 коментар:

  1. Односельчани дякують всім організаторам, учасникам та виконавцю цього блогу за так змістовно проведений мітинг - реквієм, адже доки ми поминаємо їх, молимося за них і ставимо свічку пам'яті, доти їх душі мають спокій.

    ВідповістиВидалити