І вічний біль і серця смуток

      Афганістан… Уже 27 років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла: палюче сонце, спекотний вітер – афганець, пісок, що не дає дихати, і завжди хочеться пити. Афганська війна не стала загальною бідою нашого народу, а залишилася бідою тільки тих, хто в ній приймав участь. Для більшості людей вона далека, чужа і невідома.   Афганська війна – це не тільки трагедія. Це ще доблесть і мужність людей, які побували в епіцентрі кривавого конфлікту, а також – застереження на майбутнє.    Хмільничани мають  свою сумну статистику –207 молодих хлопців пішли виконувати, (як тоді говорили), свій  інтернаціональний  обов’язок. Із них 9 –загинуло.  Всі вони нагороджені орденом Червоної Зірки (посмертно ) 

   У Вишеньківській  сільській бібліотеці пройшов урок пам’яті         «І вічний біль і серця смуток». Метою уроку  було важливо:  зберегти пам’ять про ті події, вклонитися тим людям, які не повернулися з тієї проклятої, нікому не потрібної  війни.  А виставка – пам'ять   «Афганістан – біль народна» , яка відкрита у бібліотеці, акцентує увагу на важких, жахливих буднях війни. Користувачі  мали можливість ознайомитися з біографією героїв,  які не повернулися на рідну землю, з копіями листів до рідних з далекої Афганської землі, з поезією Поліщука П.І. , який присвятив вірш хлопцям – афганцям.

А у рідне  село Вишенька , з тієї страшної війни повернувся живим воїн  - інтернаціоналіст Балахмей Петро Володимирович.  Небагатослівний, мовчазний, зовсім мало розповідає про далекий Афганістан, але часто згадує своїх бойових друзів. 15 лютого, у День виведення військ з Афганістану , до Петра Володимировича  з привітаннями завітали  сільський голова Олександр Кирилюк, голова ветеранської організації Павліна Бондаренко, завідуюча клубом Юлія Іщук, зав. бібліотекою Наталя Гуменюк та депутат сільської ради Олена Мединська.
     Сьогодні, в умовах неоголошеної війни з сусідньою країною, українські воїни демонструють патріотизм, мужність та відвагу, захищаючи територіальну цілісність, вони гідні нащадки своїх дідів та прадідів.