Голодомор: крізь призму пам’яті і болю

То був страшний навмисний злочин.

Такого ще земля не знала.
Закрили Україні очі

І душу міцно зав’язали.

А. Листопад

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами.

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Ми маємо знати, що українська нація стала жертвою страшного злочину, який ніколи не повинен повторитись.  В останні листопадові дні весь світ вшановує пам’ять про  найтрагічніші роковини – 85 років   Голодомору 1932-1933 років.

      Щоб вшанувати  пам'ять загиблих в роки голодомору мешканці Вишеньківської територіальної громади зібралися на сільському кладовищі, де встановлено пам’ятник  «Убієнним голодом». Протоієрей отець Ігор Горохівський відслужив молебень. Депутат районної ради Ольга Кулик  повідала присутнім про страшні події  тих років та закликала всіх запалити свічу пам’яті!

 Учні місцевої школи і працівники культури поклали квіти до підніжжя пам’ятника та всі разом  хвилиною мовчання вшанували пам'ять померлих голодною смертю.

   Запрошуємо всіх до Вишеньківської  сільської бібліотеки переглянути  книжкову виставку-факт  «Голодомор мовою свідків та документів», де представлені спогади очевидців  - найправдивіший документ та літературні твори, присвячені темі Голодомору 1932-1933 рр., які є у фонді нашої бібліотеки.