Земля благає про допомогу

    Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає природа. З дитячих років ми звикаємо до навколишнього матеріального світу. Любимо бувати в лісі, полі. Дивимось на квіти, дерева. Радіємо спілкуванню з природою, милуємось її красою. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і різноманіття квітів - усе це дорога серцю ні з чим не зрівняна природа планети Земля.

   Чого тільки не видумали люди, аби полегшити своє життя: і добрива, щоб збирати великі врожаї, і смертоносні отрути, щоб знищувати комах-шкідників, і автомобілі, що заполонили наші дороги. Люди навчились у величезних кількостях добувати із земних надр корисні копалини - нафту, щоб одержати тепло і енергію. Із нафти навчилися робити гарні і міцні пластмаси. Ріки перегородили греблями і там, де були луки, з'явилися водосховища. На місці безкраїх лісів звели міста, заводи, шляхи...

  "Ми не зуміли зрозуміти, що не Земля належить нам, а ми належимо Землі", - дійсно правду говорять слова Р. Едберга. Люди так захопились поліпшенням свого життя, що не помітили, як в ріках стало менше риби, а в лісах птахів і звірів. Риба загинула, отруєна добривами, що стікали з полів, брудними стоками міст і заводів. Отруйні речовини вбивали комах на полях та, разом з тим, губили птахів і звірів. Ліси вирубувались, тому тваринам і птахам важче стало знайти їжу та пристанок. Вони гинули просто від того, що їм не було де жити.  
Земля почала благати про допомогу

   У Вишеньківській бібліотеці пройшов  відео  урок « Земля благає про допомогу», метою якого є привернути увагу людей до необхідності вирішення екологічних проблем на землі і зробити свій внесок - нехай скромний, але реальний - у поліпшення екологічного оточення.