І свічка падає в скорботі

    Немає на Україні села, де б голод не залишив своїх слідів. Здавна Україна була багата на  родючу землю і на хліб. І хіба можна було уявити, що колись народ-хлібороб помре на чорноземах від голоду? 

Без болю не згадати страшні муки і переживання українського народу в 1932-

1933 роках. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки

синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, які залишили життя земне у

пекельних муках.

    Щоб ознайомити учнів з трагічним минулим нашої країни, формувати  у них щирі людські почуття, співчуття до трагічної долі рідного народу, громадянську відповідальність за його майбутнє, вшанувати світлу пам'ять безвинно замучених голодом людей, у Вишеньківській бібліотеці відкрито тематичну виставку - факт "І свічка падає в скорботі". 

 Біля пам'ятного знаку настоятель Вишеньківського храму Ігор Горохівський відслужив поминальну панахиду за убієнними голодом.