Андрію, Андрію, маю на тебе надію.

 

   Відгомоніло свято Андрія Первозванного у Вишеньківській бібліотеці.

Присутніх гостей ледве вмістила наша невеличка світлиця. Вечорниці пройшли весело, загадково, навіть якось магічно.

   Розповідали всякі небилиці, відгадували загадки, дівчата ворожили  собі на майбутню долю та всі по черзі їхали на коцюбі  до пана Калитинського  кусати калиту. Поки хлопці намагалися вкусити кусочок калити, дівчата мастили їх сажею.

  На завершення свята всі смакували запашною калитою, варениками та пампушками з часником.

Свято вдалося.