Останній дзвінок - оповісник літа

Весело всміхається травень
бо скінчилась навчання пора
і зібралась на дзвоник останній
вся весела шкільна дітвора.
Ось і залишився позаду ще один навчальний рік, який приніс багато нових знань, перемог і досягнень. Були, звичайно і труднощі, але вони не стали на заваді учням Вишеньківської школи, щоб закінчити навчання з гарними здобутками. 29 травня, для них юних та
 життєрадісних, продзвенів останній дзвінок  - оповісник літа, відпочинку, а для випускників початок дорослого життя.
  Вслухатися востаннє в передзвін останнього дзвінка до школи прийшли її учні, вчителі та батьки. Того дня він звучав по - особливому для випускників, символізуючи  мить прощання зі стінами рідної школи.

У самостійне життя вишеньківська школа випустила 19 учнів

ДЕНЬ ЄВРОПИ – СВЯТО МИРУ ТА ЄДНАННЯ

 

   16 травня відзначається День Європи в Україні. Європа є спільним домом всіх держав континенту. Порівняно із своїм найближчим сусідом Азією, Європа – крихітний континент, але має багаторічну історію.

  Україна є складовою державою Європейського континенту. Саме тому відзначаємо День Європи в Україні, адже це наша друга батьківщина.

     День Європи жителі України відзначають  як день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.
 

    З нагоди відзначення Дня Європи в сільській бібліотеці  викладено  ілюстративну виставку «Європейські орієнтири України».

Мати - символ добра на землі

 За всі тії скарби,

 Що нам дала мати,

Прийшли ми всі нині її вшанувати.

За всю важку працю,

За всі її труди

Бодай одна днина

Хай їй святом буде.

    День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен із нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

    Слово «мати», «мамо», «матусю» завжди асоціюється у нас з любов’ю, добротою, ласкою.  Мати – найближча людина, яка піклується про нас, незалежно від нашого віку, статусу, сімейного стану, майже єдина людина, яка любить нас безумовною щирою любов’ю.

       Вшановуючи День матері, зав. бібліотекою Гуменюк Н. та зав. клубом              Іщук Ю. запросили на зустріч всіх матерів с. Вишенька. Зустріч відбулася в центрі села, в зоні відпочинку, біля оновленої криниці. Організатори свята привітали  квітами дорогих мам з їх святом та побажали , щоб світлом і добром відгукувалися у  душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

Низький уклін солдатам Перемоги

70 років тому закінчилася Друга світова війна.  Тому 9 травня - День Перемоги - свято і світле, і сумне одночасно. З одного боку, наша армія здобула перемогу, звільнила нашу країну. Але все це дуже дорогою ціною - мільйонів життів, річок сліз і безліччю покалічених доль. Подякувати ветеранам за їхній подвиг  - найменше, що ми можемо зробити. Ми повинні пам’ятати тих, завдяки кому була здобута Перемога.

9 – го травня в с. Вишенька, с. Червоний Степ та с. Малий Остріжок  пройшов мітинг – реквієм,  присвячений 70 – й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

На мітингу були присутні  вдови, учасники  бойових дій, учасники війни, діти війни, керівники всіх ланок територіальної громади,  учні місцевої школи, які взяли активну участь у проведені мітингу, та жителі села.

Подвиг безсмертний - пам'ять нетлінна

   Щороку, в травні, ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941 - 1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Можна по- різному ставитися до Великої Вітчизняної війни, по- різному її називати, але не можна забувати тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

      З нагоди цього травневого свята в бібліотеці організовано книжкову виставку "Подвиг безсмертний – пам'ять нетлінна»!" - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим під час війни.

Вода найсмачніша у рідному краю з криниці, де батько і мати пили.

Ми всі прийшли сюди, бо в нас веселе свято,

І радість світанкова сюди нас привела.

Ми будемо криницю сьогодні відкривати,

Криниця пречудова для жителів села.

 

    Такими словами, 30 квітня,  розпочалося урочисте відкриття громадської криниці в с. Вишенька. Криницю  облаштовано  за  підтримки благодійного фонду «Зміцнення громад», корпорації  «Сварог Вест Груп», фонду «Монсанто» (США) та громади с. Вишенька.

     У заході  взяли  участь  координатор  проектів  благодійних  фондів  «Зміцнення громад» Наталя Собчук, в.о. сільського голови секретар сільської ради  Ольга  Вітюк , місцевий краєзнавець, автор книг Вишенька. Історія села, та Вишенька на перехресті  віків, бувший вчитель історії Криворучко Михайло Порфирович та жителі територіальної громади.

    Гостей, як годиться, зустрічали з запашним короваєм на вишитому рушникові.

   У своєму виступі Ольга Вітюк подякувала всім за допомогу в облаштуванні  даного  об’єкта  та запевнила присутніх, що ми і надалі  будемо брати участь у таких проектах.

    Координатор проектів  Наталя Собчук  привітала жителів села  з відкриттям оновленої криниці та вручила подяки за участь  в реалізації проекту «Відновлена криниця – міцна громада»  Кравчуку Олександру, Климнюку Олександру, Іщуку Ігору,  Мединському Івану,  Слюсару Леоніду  та учнівському колективу Вишеньківської ЗОШ І – ІІІ ст.. на чолі з директором Пацалюк Тетяною Володимирівною.

    Сільський краєзнавець Криворучко М.П.  розповів цікаву історію про оновлене джерело,  та подякував всім, хто доклав максимум зусиль до цієї важкої  але такої потрібної   та корисної праці у такий нелегкий для країни час.

    Наталя Собчук та Михайло Порфирович  розрізали жовто – блакитну стрічку та за українським звичаєм  посадили біля криниці кущ калини.

    Протоієрей  Храму Пресвятої Богородиці  с. Вишенька Ігор Горохівський  освятив криницю та пригостив  присутніх водою з освяченого джерела.

    Учні місцевої школи розповіли легенди та перекази про цілющі властивості води,  про долю криниць, про необхідність життєдайних джерел, а Юлія, Лариса, Ігор та Олег Іщуки  дарували  присутні музичні вітання.

   На знак миру на землі діти випустили в небо жовто – блакитні кульки.

 

      Ведучі  свята Лариса Фурдига та Олег Бартюк  завершили  свято словами мудрості:  скільки криниць на землі, стільки зірок на небі. І якщо вам доводилося бачити, як падає додолу зоря, знайте — то десь замулилося джерело. Отже, любі друзі, щоб не згасали зірки, оберігаймо живі батьківські криниці!

Гірчить Чорнобиль, крізь роки гірчить

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає.

Годинник життя безупинно іде.

...Лиш пам'ять усе пам'ятає.

    Минуло 29 років  з часу, коли сталась ця невимовна трагедія. Чарівне Полісся зі смутком дивиться на нас своїми голубими очима-озерами, розкішними багатими лісами, зоріє пам'яттю пращурів, кричить пусткою, плаче самотою...

   Сьогодні - день сльози - вона із неба йде. Сьогодні - вікопомний день. Щороку, щодня , щосекунди людство згадує цей день. І болить у нього душа, і жевріє надія, і не згасає любов до цієї зболеної краси, рідної Вітчизни.

Ці святі болі, трагічні сторінки  Чорнобиля висвітлені в книжках. які знаходять на книжковій виставці в сільській бібліотеці.

  Надзвичайно цікавими на виставці є художні твори про Чорнобиль українських письменників. Серед них – документальна повість Юрія Щербака ''Чорнобиль'' -хроніка, 1988, а також документальні повісті Григорія Медведева '' Чернобыльская тетрадь''., В.Яворівського «Марія з полином в кінці століття» та ін.

    Всі ці ліричні творіння зіткані із правди, скорботи і мужності людей, що ввібрали  у своє серце біль Чорнобильського лихоліття.