«Вогонь скорботи в серці на віки…»

 Згадайте нас - бо ж ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

 

Щороку, в останю суботу листопада, Україна прихиляє коліна перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях.

     На знак вшанування пам'яті невинних жертв Голодомору  у Вишеньківській сільській бібліотеці відкрито виставку – пам'ять  «Вогонь скорботи в серці на віки…» . На сільському кладовищі, де встановлено пам’ятник  «Жертвам голодомору», жителі села вшанували пам'ять убієнних голодом. На заході були присутні  органи самоврядування, працівники культури, голова ветеранської організації, представники УПЦ,  жителі територіальної громади, представники педагогічного колективу  та учні місцевої школи.

  З вступним словом виступила заступник директора з позакласної роботи, вчитель історії Штоюнда Тетяна Петрівна.

    Настоятель Вишеньківського  храму, отець Ігор провів богослужіння.  Учні місцевої школи поклали квіти до підніжжя пам’ятника.

У суботу, 28 листопада, з 16 години просимо  приєднатися  всією родиною до всеукраїнської акції "Засвіти свічку!".

Цей вогник - символ нашої скорботи і пам'яті про мільйони загублених життів співвітчизників.

 Україна пам'ятає!

 Світ визнає!